коли матері нема пробачення, не можу пробачити маму, як пробачити мамуЯкщо неможливо пробачити матір, яка знищувала дитячу душу роками, то як зцілити своє серце?
Минулого разу ми детально говорили про природу прощення.
Не завжди і не всіх є можливість пробачити повністю і до кінця, звільнившись від болю. Для цього мають бути певні умови.

Тут під “пробаченням” мається на увазі 100% відновлення позитивного статусу людини у ваших очах.
Тож, не кожен дитячий досвід дозволяє зусиллями уяви побудувати штучний “позитивний образ матері” в голові вже дорослої дитини, яка тверезо оцінює весь жах свого ненормального дитинства.

✍️ Де тоді вихід?
Для початку є потреба визнати реальність. Перестати половинити людину на хороше і погане, та відкидати якусь з цих частин. Побачити в матері не тільки кожну з її гарних чи жахливих сторін, але й подивитися на ланцюжки подій, які впливали на розвиток цих її сторін.

Звідки вона взялася така, яка є?
Чи вона свідомо до вашого народження планувала ваші катування і покарання?
Чи була у неї ціль створити якомога поганіше дитинство тому, хто народиться?
Всі ці питання не для виправдання мами, а для розширення об’єму погляду на дитинство, яке і згадувати не хочеться.

💡 На якомусь етапі приходить бачення її такою, яка вона є. Визнання, що конкретно ця жінка не могла бути інакшою матір’ю, ніж тою, якою вона була.
А якщо вона не могла бути іншою, то приходить прийняття всіх частин: і гарних, і болючих.
Відбувається присвоєння досвіду.

Інтеграція живого досвіду у відповідне місце вашого серця і є те саме ПРИЙНЯТТЯ.
Приймаючи всі частини минулого життя такими, якими вони є, даючи їм місце і увагу, ви створюєте умови для зцілення.

© Анастасия Карченкова, клінічний психолог, сімейний психотерапевт