Воно постійно дивиться на мене.
Нікуди не можу я сховатися від цієї істоти. Живу під тиском її контролюючого ока.
Не пам’ятаю, коли воно з’явилося.
Здається майже одразу після народження я вже була в чомусь винна і мала зобов’язання щось робити.
Хто це?
Як звуть цю істоту?
Чому вона змушує мене постійно відчувати напругу і тривогу?
Навіть, коли я маю “заслужений” відпочинок, воно все одно на мене дивиться.
Щоб я ні на хвилину не забула про ту кляту купу справ, які ніколи не закінчуються.
✍️ Ласкаво прошу до світу контролю і тривоги.
Ознаки того, що людина має надто розвивену контролюючу “батьківську” частку:
• надто високі вимоги до себе
• завищені вимоги до інших
• незадоволення своїми результатами
• дискомфорт при взаємодії з іншими, яким “можна нічого не робити”
• відчуття провини під час відпочинку
Це життя в ілюзії, ніби колись наступить стан “нарешті, я все зробила… і тепер мені можна…”.
Ні, неможна.
Цю істоту неможливо задовільнити.
Сама суть її у переживанні незадоволеності.
💡Але її можна трохи придушити.
На те існує інша важлива істота, яка вміє встановлювати справедливі правила, права і спокій.
Вона здатна і визнати, і похвалити, і дозволити.
Це здорова “доросла” частка. І їй точно можна дати більше місця всередині тебе.
Саме тому ти нарешті умнічка!
© Анастасия Карченкова, клінічний психолог, сімейний психотерапевт
Залишити відгук