Я страшенно вимотана і одночасно з тим сумніваюся в собі.
Може, це я тиран?
Постійно кричу… Плачу…
Вічно не задоволена… Може, я щось не розумію?
Він же так ЛОГІЧНО пояснює мою неправоту…🤯

Іноді смерть здається раціональним рішенням.
Бо страждання перетворюється на вічний рух по колу.
Він звинувачує мене у всьому.
Каже, що «якщо б я його кохала…»

❓То, треба розібратися, що ж таке то КОХАННЯ?

Якщо двоє обирають бути разом, навіть якщо їх ніщо не обумовлює (діти, гроші, нерухомість, традиції, думка родичів тощо), то це, мабуть, кохання.
Те це, що притягує людей.
Їм разом краще, ніж поодинці.

‼️ Кохання — це те, що ми відчуваємо.
Стосунки — це як ми взаємодіємо.
Це різні речі.
Нажаль, кохання не гарантує, що відносини будуть приносити тільки щастя.

Щасливі стосунки з кохання починаються.
Але далі мають бути такі передумови:
💞 Ми співпадаємо за цілями, цінностями і стилем життя.
💞 Нас задовольняє сексуальна взаємодія.
💞 Ми влаштували комфортний побут.
💞 Нам вдається ефективно конфліктувати.
💞 Ми знаємо потреби один одного і намагаємося їх задовольнити.

Стосунки з тираном теж починаються з кохання.
Але поступово вони перетворюються на пекло:
🩶 Є його цілі, цінності і стиль життя. Я про свої вже не пам’ятаю.
🩶 У нього є сексуальні потреби. Я маю їх розуміти, «якщо я кохаю».
🩶 Він організовує правила побуту. Треба їх дотримуватися.
🩶 Всі конфлікти тільки через мене. Бо я «ненормальна» і «його не кохаю».
🩶 У нього є потреби. Про свої я не знаю.

✍️ Знімаємо гіпноз.
Насправді, якщо я кохаю людину, це не означає автоматично, що я повинна свої потреби відкинути і задовольняти тільки його потреби.
Я точно не повинна жити за його правилами, як раб.
Я не маю терпіти насилля і погоджуватися на страждання тільки тому, що у мене є почуття до нього.
Кохання не обумовлює мене приносити себе у жертву.

Що з цим робити?
👊 Для початку важливо вчитися захищати себе у конфлікті з тираном.
(Обережно з неадекватом, який через злість може скоїти щось жахливе)

Працює саме у випадку ПСИХОЛОГІЧНОГО насилля:
🗿 Ніколи не виправдовуватися.
Навіть якщо всі аргументи науки і техніки на моєму боці, сам процес виправдовування робить з мене «підсудного».
А поведінка тирана випадає з уваги конфлікту.

🗿 Відповідаємо повністю симетрично.
Будь-яке його звинувачення треба перевернути і звинуватити його у тому ж самому.
Зазвичай, завжди знайдеться купа підтверджень, що він сам винен у тому, в чому мені докоряє.

🗿 Відповідати на погрози байдужістю.
Погрожує піти? Так, нехай іде.
Коли мене нічим залякати, то мною важче маніпулювати.

Це не зробить стосунки щасливими.
Але для початку може врятувати життя і здоров’я жертви.

© Анастасия Карченкова, клінічний психолог, сімейний психотерапевт