Маму, яка все дитинство била, принижувала і знецінювала, треба пробачити. Інакше тобі не побудувати щасливе життя, не досягнути своїх цілей і т.д.
Так говорять різні знавці і спеціалісти життєвих наук.
У мене інша думка. І для початку я хочу розібратися з поняттям “пробачення”.
Що відбувається насправді, коли людина щось комусь пробачає?
1️⃣ Наприклад, людина випадково (або ні) шкодить комусь. У постраждалого виникає образа та інші неприємні переживання. Далі винний у ситуації усвідомлює, що зробив щось негарне і у нього вмикається відчуття відповідальності та провини.
Під дією цих почуттів він просить вибачення і по можливості виправляє ситуацію.
Як завершальний акорд, постраждалий вибачає винуватого.
Після цього між людьми можуть поновитися нормальні стосунки, як вони і були до конфліктної ситуації.
2️⃣ Або ще варіант, коли момент конфлікту стався між людьми, які не знають один одного і після завершення ситуації не збираються спілкуватися.
Якщо людина вибачилася, а також сама ситуація вирішилася, то і за пробаченням діло не забариться.
Якщо ж ніхто не визнав вини, і наслідки ситуації залишаються на постраждалому, то пробачення потребує часу.
Але воно все одно прийде. Тому що короткотривала взаємодія з кимось з часом стає не вартою того, щоб роками страждати через давно минулу ситуацію.
Мається на увазі той варіант досвіду, коли дії тої людини не мали істотного впливу на ваше життя.
✍️ Коли пробачення дійсно можливо? Згідно цих прикладів, ми можемо пробачати, якщо той, хто заподіяв вам шкоду:
✔️ Визнає свою відповідальність
✔️ Намагається виправити наслідки своїх дій
✔️ Просить пробачення словами, користуючись власним язиком
У випадку, коли ніхто не просив пробачення, але це малознайома людина (і ситуація між вами не вплинулаина ваше життя), то з часом пробачення відбувається як “забути і відпустити ситуацію”.
💡 А тепер повернемося до мами, яка все дитинство била, принижувала і знецінювала. Хто вважає, що в цьому випадку технічно можливе справжнє пробачення?
Я не бачу умов для справжнього вибачення такої мами, якщо вона не визнає своєї провини, не намагається виправити наслідки, не просить пробачення словами через рот.
Тож, можна сміливо відчепитися від себе і позбутися нав’язаного почуття провини ще й за те, що ви не можете пробачити родичку.
І тоді – що ви дійсно можете зробити у цій ситуації, щоб полегшити собі життя?
Про це обов’язково поговоримо наступного разу.
© Анастасия Карченкова, клінічний психолог, сімейний психотерапевт
Залишити відгук