Екзистенційний напрямок у психології все більше впливає на мене. Коли починаєш відверто дивитися в кінцеві екзистенційні данності, то слово “кінець” ніби припирає тебе до стінки, за якою нічого немає.

Екзистенційних данностей всього чотири. І зараз мені робить виклик данність ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
Кожного разу, коли є вибір, то ми стикаємося з відповідальністю за нього.
Є обставини, спадковість, дії інших людей… Є багато всього, через що виникає спокуса відвернутися від вибору і сказати собі “я нічого не можу змінити”.

✍️ Але що я дійсно можу?
На першому етапі у мене точно є можливість визнати, що вибір Є.

Ось цей ланцюжок подій:
1. Є болюча ситуація.
2. Виникають у зв’язку з нею купа думок.
3. Ці думки спонукають прогнозувати майбутнє і свої дії у ньому.
4. “Напрацьовані” в голові майбутні дії починають впливати на моє сприйняття болючої ситуації.
5. Це сприйняття впливає на мою сьогоднішню поведінку і рішення.
6. Поведінка і рішення починають створювати моє майбутнє…

💡А тепер питання. Чи дійсно майбутнє однозначно визначено?
На якому етапі був можливий ВИБІР розвернутися в зовсім іншому напрямку?

Якщо уважно подивитися, то десь на 3-4 етапі є ВИБІР піти тим шляхом, який міг би принести кращі результати.
Чи я скористаюся ним, чи ні – це і є моя ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

🔥 Це важливо: відповідальність існує тільки до межі, де є можливість щось змінити, і закінчується там, де ми вже не впливаємо на зовнішні події та поведінку/рішення інших людей.

Так, я точно не можу на 100% виправити болючу ситуацію і намагічити найкращий варіант майбутнього.
Але я можу обирати, що саме я хочу робити далі у цій ситуації, яка є.
Розуміння “що я ХОЧУ” виведе на потрібний шлях.

© Анастасия Карченкова, клінічний психолог, сімейний психотерапевт