Якщо неможливо пробачити матір, яка знищувала дитячу душу роками, то як зцілити своє серце?
Минулого разу ми детально говорили про природу прощення.
Не завжди і не всіх є можливість пробачити повністю і до кінця, звільнившись від болю. Для цього мають бути певні умови.
Тут під “пробаченням” мається на увазі 100% відновлення позитивного статусу людини у ваших очах.
Тож, не кожен дитячий досвід дозволяє зусиллями уяви побудувати штучний “позитивний образ матері” в голові вже дорослої дитини, яка тверезо оцінює весь жах свого ненормального дитинства.
✍️ Де тоді вихід?
Для початку є потреба визнати реальність. Перестати половинити людину на хороше і погане, та відкидати якусь з цих частин. Побачити в матері не тільки кожну з її гарних чи жахливих сторін, але й подивитися на ланцюжки подій, які впливали на розвиток цих її сторін.
Звідки вона взялася така, яка є?
Чи вона свідомо до вашого народження планувала ваші катування і покарання?
Чи була у неї ціль створити якомога поганіше дитинство тому, хто народиться?
Всі ці питання не для виправдання мами, а для розширення об’єму погляду на дитинство, яке і згадувати не хочеться.
💡 На якомусь етапі приходить бачення її такою, яка вона є. Визнання, що конкретно ця жінка не могла бути інакшою матір’ю, ніж тою, якою вона була.
А якщо вона не могла бути іншою, то приходить прийняття всіх частин: і гарних, і болючих.
Відбувається присвоєння досвіду.
Інтеграція живого досвіду у відповідне місце вашого серця і є те саме ПРИЙНЯТТЯ.
Приймаючи всі частини минулого життя такими, якими вони є, даючи їм місце і увагу, ви створюєте умови для зцілення.
© Анастасия Карченкова, клінічний психолог, сімейний психотерапевт
Залишити відгук